Експерти проти міфів: п’ять хибних уявлень про мозок розвінчала нейробіолог Нана Войтенко

Експерти проти міфів: п’ять хибних уявлень про мозок розвінчала нейробіолог Нана Войтенко

Ми часто чуємо твердження, у які беззастережно віримо. Наприклад, усі «знають», що «нервові клітини не відновлюються». Але чи дійсно це так? Сьогодні міфи про людський мозок руйнуватиме Нана Войтенко – нейробіолог, засновниця та віцепрезидентка Українського товариства нейронаук.


Міф 1. У розумних людей більший мозок

 

Н. В.: Насправді розмір мозку не впливає на рівень інтелекту. У середньому мозок людини важить 1,5 кг. Найбільший мозок вагою 2,9 кг належав розумово відсталій людині, а мозок геніального письменника Анатоля Франса важив трохи більше кілограма. Нейрофізіологи вважають, що не розмір, а кількість нейронних зв’язків визначає властивості і потенціал мозку. Для поліпшення інтелектуальних здібностей необхідно з дитинства залучити всі можливості мозку та постійно вчитися чомусь новому.


Міф 2. Сучасна людина використовує 5% мозку

 

Н. В.: Це не так. Під час вирішення різних завдань залучаються різні структури мозку. Правильніше було б сказати, що ми не завжди використовуємо свої розумові здібності максимально. Розумові процеси дуже енерговитратні, тому іноді людині просто лінь думати. Так само іноді лінь фізично напружуватися – робити зарядку, ходити пішки, займатися в тренажерному залі.

Різні чинники – стан здоров’я, сон, мотивація, оточення – впливають на те, наскільки повно ми використовуємо потенціал нашого мозку в різні моменти часу. Окрім того, потенціал мозку залежить від того, скільки зв’язків між нейронами було активовано в процесі розвитку конкретної людини. Якщо дитина свого часу не отримала необхідної інформації, яка й активує ці зв’язки, то в дорослому віці її мозок володітиме меншим інтелектуальним потенціалом. Підтримувати активовані в дитинстві зв’язки в «робочому стані» необхідно протягом усього життя.


Міф 3. Розумові здібності слабшають із віком

 

Н. В.: Це правда лише частково. Таке відбувається, якщо людина припиняє тренувати свій мозок або зациклюється на одній сфері розумової діяльності. У людей, які все життя цікавляться чимось, окрім своєї спеціальності, – грають у шахи, займаються спортом, говорять іноземними мовами, читають книги, розгадують кросворди, вирішують головоломки, ведуть активне соціальне життя, – шанси зберегти світлий розум до глибокої старості вищі.


Міф 4. Розумові здібності чоловіків і жінок відрізняються

 

Н. В.: З анатомічної точки зору чоловіки та жінки мають різні розміри та структуру мозку. Недавні дослідження показали, що чоловічий мозок більший за розміром. Але в жінок товстіша кора великих півкуль – саме та частина мозку, яка пов’язана з пам’яттю, обробленням сенсорної інформації, навчанням і прийняттям рішень.

Відмінності між мозком чоловіків і жінок настільки малі, що неможливо визначити стать людини, дивлячись тільки на її мозок. Розмір і структура мозку – такі ж фенотипічні характеристики людини, як форма носа: вони залежать від маси генетичних чинників і можуть приймати безліч форм. Доведено, що ці відмінності ніяк не пов’язані з реальними здібностями людей.

Наприклад, заведено вважати, що в жінок краще розвинені емпатія та емоційний інтелект. Але це абсолютно суперечить анатомії мозку. Переважно мигдалина, яка відповідає за емоції, краще розвинена якраз у чоловіків. У жінок більше розвинений гіпокамп, пов’язаний із пам’яттю. Вчені вважають, що різні розміри мозку та його окремих структур не обов’язково призводять до інтелектуальних відмінностей. У рівні нашого інтелекту набагато більшу роль відіграють генетичні та соціальні чинники.


Міф 5. Нервові клітини не відновлюються

 

Н. В.: Це твердження не зовсім коректне. Клітини мозку здатні до регенерації, просто цей процес не такий інтенсивний, як відновлення інших органів. Окрім того, на відміну від клітин інших тканин нейрони не здатні ділитися, тому тривалий час вважалося, що мозок обмежений запасом нейронів, що дістався від народження.

Зараз уже точно відомо, що нові нейрони все ж з’являються протягом життя – вони виникають зі стовбурових клітин. Стовбурові клітини є не у всіх структурах мозку, зокрема, вони є в гіпокампі – відділі мозку, який відповідає за пам’ять, навчання та емоції. Нещодавно було показано, що нові нейрони утворюються в гіпокампі й літніх людей, і навіть у людей із хворобою Альцгеймера. Щоправда, їхня кількість набагато менша, ніж у здорових людей.

Процес утворення нових нейронів активується під час травм, інсультів, запалень, а також навчання. Їх дуже небагато, і не всі «новонароджені» нейрони виживають і стають функціонально активними. У середньому у структуру мозку кожен день вбудовується орієнтовно 700 новоутворених нейронів. Але це дуже маленька кількість порівняно з 100 мільярдами початку наявних нейронів.


Ще більше інформації про роботу мозку та його особливості ви можете дізнатися на Biohacking Conference Kyiv, яка відбудеться 26 березня. Нана виступить на конференції з доповіддю «Мозок і емоції. Як зберегти здоров’я в боротьбі зі стресом».

Програма конференції >>>

Оцініть цю новину:
(74 голосів, середнє 4.33 із 5.)

Придбати квиток
Підпишіться і дізнайтеся першим про топових спікерів і головні новини конференції