Генетик Олександр Коляда про вакцину проти коронавірусу: особливості та перспективи

Генетик Олександр Коляда про вакцину проти коронавірусу: особливості та перспективи

Вакцини – це медичні препарати, які призначені для забезпечення формування набутого імунітету від хвороб. Завдяки їм людство змогло припинити епідемії кору, грипу, віспи й інших важких захворювань.

Як створюються вакцини, які вони бувають та як просувається розроблення препаратів від COVID-19? У цих запитаннях нам допомагав розібратися український генетик, науковий співробітник лабораторії епігенетики Інституту геронтології НАМН Олександр Коляда.

Вакцина від COVID-19: механізм дії та склад

Вакцина від COVID-19

До складу вакцини зазвичай входить агент, що нагадує хвороботворний мікроорганізм, чи його поверхневі білки й інші допоміжні речовини.

За словами Олександра, уся суть у тому, щоб познайомити імунну систему людини з нешкідливим вірусом чи його фрагментом. Завдяки цьому вибудовується система швидкого розпізнавання та нейтралізації патогену, а інформація про нього записується в організмі на місяці, роки чи все життя.

Як розробляються вакцини?

Олександр стверджує, що в мирний час усі етапи випробування вакцини займають у середньому 15 років.

«Спочатку доклінічні дослідження. Вони проводяться на тваринах і відтинають зовсім уже вбивчі для всього живого препарати. Якщо ліки успішно їх пройшли, то їх акуратно починають давати людям на наступному етапі… На цій стадії зараз рекордна 151 вакцина від коронавірусу», – підкреслив експерт.

Схема розроблення вакцини зазвичай складається з п’яти етапів:

1-й етап – базові дослідження. Проводиться початкове вивчення збудника, визначається конструкція препарату. Тривалість – 3-5 років.

2-й етап – доклінічні дослідження. Визначають те, як препарат впливає на клітинні культури та лабораторних тварин. Тривалість – до 2 років;

3-й етап – клінічні тести:

  • 1-ша фаза – тестування препаратів на невеликій кількості людей (10-30 осіб), займає орієнтовно 2 роки, але у випадку з COVID-19 процес прискорений.
  • 2-га фаза – триває орієнтовно 2 роки, на ній визначають ефективність препарату та підбирають дозування. Бере участь приблизно 50-500 осіб.
  • 3-тя фаза – тестування вакцини на тисячах осіб. Вчені вираховують точне дозування та схему вакцинації на різних групах людей. Тривалість фази – до 4 років.
  • 4-й етап – державний контроль і реєстрація препарату (2 роки);
  • 5-й етап – виробництво.

За словами вченого, розроблення вакцини від COVID-19 прискорене і на третій фазі зараз перебуває 10 препаратів проти коронавірусу.

Класифікація вакцин

Класифікація вакцин

Проти COVID-19 розробляється кілька типів вакцин, і в кожної з них є свої переваги та недоліки.

Інактивовані вакцини. Це препарати, що складаються з вірусних частинок, які були вирощені в контрольованих умовах і втратили здатність викликати захворювання.

«Ця схема стара та перевірена, але якщо виробник буде халтурний, то потенційно знешкодити вірус у повному обсязі не вдасться», – стверджує Олександр.

Для забезпечення ефективності та компенсації відносно слабкої відповіді імунної системи у таких вакцинах використовуються ад’юванти – речовини, що підсилюють реакцію організму на щеплення.

Вакцини на основі білків вірусу. Відрізняються тим, що під час їхнього виробництва не використовується живий вірус, а лише його частинки.

«Для вироблення імунітету вистачає одного єдиного вірусного білка – візитної картки. Ген можна вставити в клітини рослин чи тварин, і вони будуть у пробірці синтезувати потрібний білок у великих кількостях», – підкреслив учений.

Завдяки цьому досягається висока безпека виробництва та зберігається ефективність. За словами Олександра, з 42 клінічно тестованих вакцин 12 саме так і працюють.

Векторні вакцини. Технологія виробництва полягає в тому, що ген білка коронавірусу поміщають в інший, безпечний для людини вірус. Цей вірус доставляє вбудовану частку в клітини людини, де з нього формується імунна відповідь без самого захворювання. Складність виробництва компенсується зручністю в застосуванні.

«Ці вакцини мають значущу перевагу. Їх можна застосовувати у вигляді крапель у рот чи спреїв. Це дає змогу активувати ще й імунітет дихальних шляхів. Завдяки цьому препарат швидше спрацьовуватиме в разі зараження повітряно-крапельним шляхом», – підкреслив експерт.

ДНК- та РНК-вакцини. Така вакцина передбачає повне використання ресурсів людського організму, оскільки в нього вводять РНК чи ДНК вірусного білка, який проникає в клітини. Потім вони синтезують білок-візитку та на нього реагує імунітет. Основна складність у застосуванні таких препаратів полягає в тому, що захисні бар’єри людини розщеплюють ці молекули ще на підході до клітин.

«Тому, наприклад, для ДНК-вакцин планується використовувати спеціальні прилади, які проштовхують ДНК у клітини людини», – пояснив Олександр.


11 листопада Олександр Коляда виступить на Biohacking Conference Kyiv 2020, де розповість про підходи до продовження життя, гени та мікроби довговічності, а також пояснить, чим відрізняються біохакінг і ЗСЖ.

Програма заходу >>>

Оцініть цю новину:
(75 голосів, середнє 4.29 із 5.)

Придбати квиток
Підпишіться і дізнайтеся першим про топових спікерів і головні новини конференції